Вулиця П.Кравчика
Вбиральня по вул. Будівельників
Вбиральня по вул. Процишина
Вулиця Будівельників
Дендрологічний парк
Дендрологічний парк

Виконавчі органи ради

З 30 травня по 3 червня 2019 року напередодні Дня захисту дітей діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, які проживають в сім’ях опікунів, піклувальників, діти з особливими потребами, діти учасників АТО відвідали Закарпаття (Косино, Мукачево, Колочава, Пилипець). Працівники міського відділу у справах дітей забезпечили супровід маленьких учасників поїздки.

У світі є місця, де обов'язково варто побувати, але є і такі, в яких час тече інакше і емоції від відпочинку назавжди залишаються в пам'яті!

Із Ладижина до Закарпатської області їхати довго – близько 13 годин. Проте шлях пролягає через мальовничі перевали Карпат. Отож із вікна можна роздивитися гори, а екскурсоводи дуже цікаво розповідають історії. Хатки тут схожі одна на одну, дуже охайні. Здивувало, що тут майже немає парканів - лише невеличкі огорожі, щоб худоба не їла чужу траву. Саме її вирощують біля будинків і охайно складають на споруди із палиць.

Перша наша зупинка – комплекс «Термальні води Косино». Так, побувавши хоча б раз, захочеться знову і знову повертатися сюди.

Оздоровчо-рекреаційний комплекс розташований в селі з однойменною назвою Берегівського району на кордоні з Угорщиною. Термальні води в Косино мають унікальний хімічний склад та застосовуються для лікування захворювань опорно-рухового апарату. На великій території працює 7 басейнів, чотири з них – із термальною водою 36, 38 і 40 градусів. А також є плавальний басейн із прісною холодною водою і дитячий із атракціонами. Загалом це задоволення нечуване і незвичне. Просто сидіти у воді чи масажувати спину струменями дуже приємно. Крім того, що це дуже розслабляє, так ще й краєвиди милують око.

Наступна зупинка – замок Паланок. Це справжній ветеран, загартований війнами. Це не витончений палац на кшталт Версалю, а грізна фортеця, яка чесно боронила свій край майже до XX ст. Він розташований на горі заввишки 68 метрів. Точна дата заснування невідома, але в 11 столітті він вже згадується. Із тих часів кожен власник добудовував його на свій смак. Замок Паланок, як й інші, має власні містичні історії, які особливо сподобалися всім відвідувачам.

Після замку Паланок, ми відправилися на екскурсію по місту Мукачевому.

Ще наступного дня - до реабілітаційного центру бурого ведмедя.

Мета центру – реабілітація особин бурого ведмедя, які зазнали жорстокого поводження, потерпілих від стихійного лиха, утримання конфіскованих тварин, подальша доля яких вирішується в судовому порядку у зв'язку з порушенням законів України, відтворення їх природної популяції, тимчасова перетримка тварин, яких затримано на кордоні через порушення природоохоронного законодавства. Побудувати реабілітаційний центр для бурих ведмедів вирішено в Національному природному парку «Синевир» не випадково, адже ця територія за ландшафтними та кліматичними умовами відповідає природному середовищу їх існування. Вольєр реабілітаційного центру бурих ведмедів розташовано на ділянці лісу 12 га.

Далі ми відвідали озеро Синевир – одне з семи чудес України, яке називають оком Карпат. Існує легенда, згідно якою мальовниче озеро утворилося від потоку сліз графської доньки Синь, на місце, де її коханого, простого верховинського пастуха Вира, було вбито камінною глибою за наказом підступного графа.

Наступна наша зупинка була в Колочаві, яка має чимало своїх привабливих туристичних родзинок. Це село унікальне, і багато речей можна побачити лише тут. Нині для туристів відчинені двері 10-ти колочавських музеїв: музей - скансен колочавської архітектури та побуту «Старе село», музеї «Колочавська вузькоколійка» та «Колочавський бокораш», педагогічні музеї «Радянська школа» та «Чеська школа», історико - військові музеї «Лінія Арпада», музей-меморіал «Воїнам –інтернаціоналістам» та музей місцевих повстанців «Бункер Штаєра», музей-пам’ятка барокової архітектури кінця 18 ст. «Церква Святого Духа» та шкільний етнографічний музей Івана Ольбрахта. В усіх музеях зібрано тисячі автентичних експонатів. Колочава відома також як і село пам’ятників. Тепер тут височіє двадцять найрізноманітніших скульптурних об’єктів. Деякі з них настільки унікальні, що їх ви більше ніде не зустрінете.  Наприклад пам’ятник «Заробітчанам», «Вівчарю», «Примирення», «Вчительці з Вкрайіни» тощо.

В подорожі ми намагалися оглянути максимально можливу кількість об'єктів. Тому відвідали ще одне диво природи – водоспад Шипіт. Цей водоспад є одним із найкрасивіших на теренах нашої країни. Знаходиться водограй на північному схилі Гимби. Таку назву водоспаду дали через те, що через шум його води створюється враження, що він щось нашіптує…

Вершина Гимба – місце паломництва багатьох мандрівників. Сюди люблять сходити заради того, щоб відчути вітер на своєму обличчі, зануритися в світ Гуцульщини та спробувати дещо нове у своєму житті. Гимба одна з найвищих вершин гірського масиву Боржава. Висота гори над рівнем моря сягає 1491м. Гимба цікава і за своєю формою – її вершина схожа на купол та вигнута півмісяцем. Ця вершина вражає мандрівників своїми велетенськими розмірами, привабливими панорами та красою від споглядання якої забуваєш про усе на світі. Саме тут розумієш чому карпатське повітря вирішили продавати як сувенір. На маківці гори воно настільки чисте, що цю первозданність важко описати словами. На вершині охоплює відчуття того, що стоїш у центрі світу, а довколишні вершини та смереки – свідки твого духовного перетворення. Група ладижан мала можливість все це відчути.

Останньою нашою зупинкою став бункер у селі Верхня Грабівниця — одна з найкраще збережених пам'яток Другої світової війни на так званій "Лінії Арпада". Бункер зведений впродовж 1939-1944 рр. За історичними джерелами, його довжина сягала 1,5 км (сьогодні доступно близько 800 м). Найнижча точка бункера перевищує глибину 50 м. Ця споруда має 5 входів. Підземні приміщення бункера сполучені ходами-потернами, висота яких сягає 2 м. Сьогодні бункером опікуються місцеві підприємці, завдяки чому підземні приміщення повертаються до ладу. Тут розміщена музейна експозиція, інформаційні стенди.

Вся малеча залишилася дуже задоволена від поїздки, прогулянок і екскурсій, фотосесій на мальовничій природі, катання на канатно-крісельній дорозі, та складають плани на поїзду в наступному році.