Ладижинська міська рада
Святкування Дня міста
Виставка до Дня міста
МНВЦ "Спадщина"
Вулиця Петра Кравчика
Центральна площа міста
Вулиця Будівельників
Вереснева клумба

Навігаційна стежка

Виконавчі органи ради

Місто Ладижин належить до найдревніших слов'янських поселень. У вітчизняній історії Ладижин згадується у працях знаменитого літописця Росії М.Карамзіна. В його "Історії держави Російської" пишеться, що Ладижин у 1240 році відбивав напад військ Батия, але захисники фортеці не змогли її відстояти і Ладижин був спалений, а мешканці вирізані. Під гнітом монголо-татар ладижинці були до 1363 року. Саме в цьому році литовський князь Ольгерд розгромив монголо-татар, після чого фортеця перейшла під владу Литовського Великого князівства. З 1569 року Ладижин перейшов під владу Польщі після створення держави Речі Посполитої.

Спливали віки, містечко піднімалось з попелу, населялось і відроджувалось. Наступні історичні відомості стосуються 17 століття, коли Ладижин був фортецею і входив до Брацлавського воєводства. В ньому проживало на той час майже 6000 осіб. Фортеця та ладижинці брали активну участь у визвольній війні Богдана Хмельницького, а в 1652 році гетьман під час боїв під Батогом був в Ладижині.

Видатний турецький мандрівник Євлей Челебі в своїй праці «Книга путешествий» зазначив, що у 1657 році Ладижин був великою фортецею, у якій знаходилось десять тисяч бійців, 150 гармат. 170 тисяч осіб підкорялись фортеці, в самій фортеці були шість тисяч будинків, церкви, торгові ряди, базар та декілька «заезжих» будинків для торговців. Після нескінчених війн між Польщою, Туреччиною та Росією в другій половині ХVІІ століття, за даними «Подільських єпархіальних відомостей» 1863 року, в 1775 році у Ладижині було 180 дворів.

В 1793 році після першого розподілу Польщі Ладижин перейшов під владу Росії в складі Гайсинського повіту, Кам'янець-Подільської губернії. В 1825 році Ладижин відвідав російський імператор Олександр І. З 1832 року всі ладижинські землі були конфісковані і передані у відання військових поселень, а до цього, в ХV ст., місто належало роду князів Коротких. З 1595 року Ладижин переходить до князів Вишневецьких, з 1775 знаходиться у володінні князів Потоцьких і з 1805 року переходить до князів Собанських, які втратили його після участі у польському повстанні проти Росії. В 1866 році місто стало цивільним.

В першій третині XIX ст. Ладижин продовжував зростати, збільшилося його населення. В цей час зведено на кошти селян дві кам'яні церкви. Коли Ладижин належав до військових поселень, тут була кантонійська школа (гарнізонна школа). 1859 року в Ладижині відкрито парафіяльну школу (початкова однорічна школа першої ланки освіти) для хлопчиків. На утримання її селянська община вносила 60 крб. сріблом. Від часу заснування військового поселення вся земля була казенною. Мешканці Ладижина відбували повинності на користь військовопоселенського відомства, 1859 року їх було скасовано, а землю передано в користування селян, за що вони повинні були платити чинш (фіксована плата в грошовій або натуральній формі за користування земельним наділом). 1866 року Ладижин передано у відання цивільних властей.
Лише 1871 року мешканці Ладижина були наділені землею. За 4933 десятини вони щорічно вносили 206 крб. 50 коп. сріблом викупних платежів. На цей період в Ладижині налічувалося 1062 мешканців, 525 дворів. Тим часом у містечку з'явилося кілька глитаїв (багатий власник, який визискує батраків і бідняків), які зосередили в своїх руках сотні десятин землі. Основна ж маса селян прожити з своєї землі не могла, тому ходила на заробітки до багатіїв, на лісорозробки, на будівництво залізниці, або займалася промислами.

Пореформений період в Ладижині відзначався швидким зростанням промисловості, з'явилися казенний спиртовий завод, 5 суконних фабрик, 3 цегельні, шкіряний та черепичний заводи, 6 водяних млинів, шовковична та тютюнова плантації.
Ладижин перетворився на досить велике містечко - в ньому налічувалося 1042 двори, 7762 мешканці. Тут були поштово-телеграфна контора, селянський банк, лікарня, аптека, 4 заїжджі двори. В Ладижині містилися волосне управління, камера мирового судді, штаб 575-го піхотного Севастопольського полку та міщанське управління. З 1871 року працювало однокласне міністерське училище (реорганізоване з парафіяльної школи), а 1896 року воно стало двокласним. При двокласному училищі було ремісниче відділення з столярно-токарним та слюсарно-ковальським відділеннями. Кошти на його утримання відраховувалися з «коробочного» збору (збір коштів з еврєїв на утримання шкіл). В 1897 році відкрито школу грамоти для дівчаток - дочок заможних мешканців містечка. Тоді ж «попечительством про народну тверезість» при чайній відкрито читальню.

Успенська церква 1910 рікУспенська церква 1910 рік

На межі 19 і 20 століть Ладижин переріс в доволі значне містечко: 1042 двори, 7762 жителі.

Під час першої світової вїни 1914 – 1918 рр. в кожному ладижинському дворі на постій були розташовані солдати. Селяни мусили їх годувати, віддавати фураж для армійських коней.

Ладижинська школаЛадижинська школа

З 1917 року по 1920 рік в Ладижині встановлювалась влада: Центральної ради, більшовиків, австро-німецьких військ, Директорії, армії Денікіна, польських військ, а в липні 1920 року влада остаточно перейшла в руки Червоної армії.

В грудні 1917 року в Ладижині був створений волосний революційний комітет, який підпорядковувався Гайсинському повіту (до якого тоді належало містечко). В кінці 1923 року був створений Ладижинській район. В 1930 році Ладижинський район було ліквідовано. Місто перейшло до новоутвореного Тростянецького району. З 1957 по 1963 роки Ладижин входив до Тульчинського району, з 1963 року - знову до Тростянецького.

В липні 1941 року після жорстоких боїв фашистські війська окупували Ладижин. В вересні 1941 року німецьку владу замінив румунський окупаційний режим. В роки Великої Вітчизняної війни економіка міста була повністю зруйнована. 13 березня 1944 року Ладижин був звільнений від фашистів силами 40-ї армії 2-го Українського фронту. Згідно акту про збитки, завдані німецько-фашистськими військами від 29 вересня 1944 року, складеного комісією Ладижинської сільської ради, було зруйновано: всі підприємства, всі колгоспні будівлі, клуб, бібліотека, 600 житлових будівель на суму один мільйон двісті тридцять одна тисяча сто двадцять п'ять карбованців в довоєнних цінах. Протягом 3-х років були відновлені промислові підприємства, господарські споруди, колгоспи освоїли посівні площі.            

Будівництво Ладижинської ТЕС. Головний крпусБудівництво Ладижинської ТЕС. Головний крпус

У 1968 році розпочалось будівництво Ладижинської державної районної електростанції, потужністю в 1 млн. 800 тис. кВт. Відкриття ДРЕС відбулося 18 січня 1972 року. Разом з Ладижинською ДРЕС будувалися багато промислових підприємств, які обслуговували спорудження самої станції.

Паралельно зводилось містечко енергетиків. В 1973 році Ладижин отримав статус міста, а 19 жовтня 2000 року - статус міста обласного значення. З 2001 року в місті відбулося багато змін.

В місті при участі міського голови Валерія Коломєйцева створено підрозділи державних структур, які необхідні людям для нормальної життєдіяльності, а саме:

санепідемстанцію, пенсійний фонд, суд, прокуратуру, відділ міліції, відділ земельних ресурсів, управління юстиції, відділення податкової інспекції, ветеринарну службу, казначейство, відділ контрольно-ревізійного управління, відділ статистики.

Розпочали та завершили газифікацію старої частини міста; провели газ в с. Лукашівка та сел. Губник. Змонтовано в 2006 році нову телефонну цифрову АТС, яка надала можливість встановити ладижинцям додатково 2 200 телефонів, що повністю зняло проблему телефонізації в Ладижині.

Здійснено будівництво газових опалювальних пунктів будинку культури „Лада", ЗОШ №1, будинку престарілих, дошкільного закладу „Барвінок".

Відкрито комунальні підприємства „Міська аптека", газета "Нове місто", "Добробут", „Ладижинський комбінат комунальних підприємств", „Міський ринок", які наповнюють міський бюджет додатковими коштами. На базі цих комунальних підприємств створені нові робочі місця.

Створено комунальне підприємство „Ладижинська радіокомпанія „Лада", яке сьогодні на хвилі 103,9 FM охоплює радіосигналом дев'ять районів Вінницької області. Прийняли рішення про розвиток інформаційних програм РК „Лада" у форматі громадського мовлення.

Дитячий садочок Джерельце. Новорічне святоДитячий садочок Джерельце. Новорічне свято

У місті функціонує аграрний коледж, 4 загальноосвітні школи І-ІІІ ст., Лукашівський навчально-виховний комплекс та 8 дошкільних навчальних закладів. На базі дитячого садочка «Росинка» створено центр педагогічної реабілітації та соціальної адаптації дітей з вадами опорно-рухового апарату та порушенням мовлення, який фінансується за рахунок коштів із міського бюджету.

На території міста функціонують шість клубних закладів, дві бібліотеки, музична школа, дві дитячі спортивні школи, міжшкільний навчально-виробничий центр «Спадщина» та територіальний центр з обслуговування одиноких непрацездатних громадян.

У місті започатковано нову традицію - урочисто вітати першого малюка, народженого в новому році.

Ладижинське МТМОЛадижинське МТМО

Медична галузь в місті розвинута на високому рівні. До складу Ладижинського МТМО входить міська лікарня, 2 ФАПи, 3 лікарські здоровпункти, медичні пункти в середніх школах, коледжі та дитячих дошкільних закладах. В 2002 році відкрито одну з перших в області амбулаторію сімейного лікаря, що дало змогу покращити медичне обслуговування жителів старої частини міста, а також селища Губник і села Лукашівка.

В 2007 році вперше в області було відкрито кабінет «Довіра» для обслуговування хворих на ВІЛ/СНІД.

Щорічно в Ладижині проводиться обласний дитячий конкурс-фестиваль сучасної пісні і танцю „Подільський первоцвіт”, який сприяє розвитку дитячих талантів. Вперше конкурс пройшов у 1998 році.

Виступає Народний хор Прометей м. ЛадижинВиступає Народний хор Прометей м. Ладижин

У Ладижині організовуються прекрасні сучасні свята. Жителі міста не уявляють свят без чудових феєрверків, концертів професійних артистів, ярмарків, різноманітних виставок.

Запроваджено звання „Почесний громадянин міста Ладижин”.

Створено герб і прапор міста Ладижин.

У 2008 році вперше відбувся міський конкурс «Людина року», де за 13 номінаціями визначилися переможці – кращі ладижинці, які досягли значних професійних успіхів у різних галузях.

Підприємство інвестора ПАТ Миронівський хлібопродукт у м.ЛадижинПідприємство інвестора ПАТ Миронівський хлібопродукт у м.Ладижин

Проведена значна робота по залученню інвестицій в економіку міста. Як результат, в 2007 році досягнута домовленість з ВАТ «Миронівський хлібопродукт» про початок в 2010 році будівництва нових підприємств та житлових будинків на землях міської ради загальною вартістю – 1,5 млрд. доларів США. Так, з 2012 року на території Ладижинської міської ради розпочав роботу Ладижинський виробничий комплекс ПАТ «Миронівський хлібопродукт»,   який об’єднує потужності з виробництва м`яса птиці, комбікормів і зернозаготівлі. Продукція цього підприємства експортується у 60 країн світу.

В місті сприятливий інвестиційний клімат, створені необхідні умови для впровадження інвестицій та розвитку бізнес середовища.

Завдяки діяльності двох потужних інвесторів ПАТ «Миронівський хлібопродукт» та ПАТ «ДТЕК» Західенерго» в місті реалізовано багато суттєвих соціальних проектів. Відбувається розвиток всіх сфер та міста в цілому.

В місті діє Агенція місцевого економічного розвитку (АМЕР), яка розробляє програми та проекти, направлені на поліпшення рівня життя громади міста. Сприяє впровадженню актуальних програм та проектів, розвитку малого і середнього бізнесу, формуванню енергезберігаючої політики. АМЕР плідно співпрацює з органами місцевого самоврядування, інвесторами та підприємцями міста.

В рамках реалізації Стратегії соціального партнерства компанії ДТЕК і міста Ладижин, Агенцією місцевого економічного розвитку створено «Фонд підтримки підприємництва».

Міська рада, підприємства міста, Агенція місцевого економічного розвитку постійно беруть участь в інвестиційних ярмарках, форумах, виставках та навчаннях з метою залучення інвестицій.

В місті розпочато реалізацію проекту ПРОМІС « Партнерство для розвитку міст», який впроваджується Федерацією канадських муніципалітетів за фінансової підтримки Уряду Канади.

Підписання Угоди про дружбу та співробітництво між територальними громадами міста Коло та міста ЛадижинПідписання Угоди про дружбу та співробітництво між територальними громадами міста Коло та міста Ладижин

Встановлені міжнародні дружні контакти. В 2003 році підписано угоду про співробітництво з польським містом Коло. Наші головні дипломати – діти – неодноразово з метою участі в спортивних змаганнях, екологічних навчаннях, демонстрації своєї творчості, їздили до Польщі. Ладижинці також радо зустрічають закордонних гостей в своєму рідному місті.